Конференція «Стратегії розвитку екологічної освіти у ХХІ столітті»

1

27–28 березня 2014 року на базі Чорноморського державного університету імені Петра Могили (м. Миколаїв) відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Стратегії розвитку екологічної освіти у ХХІ столітті».

 

Організаторами конференції виступили: управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації; кафедра екології та природокористування Чорноморського державного університету імені Петра Могили; Інститут екології та екологічної кібернетики Вінницького національного технічного університету; Національний авіаційний університет; кафедра екологічної безпеки та природоохоронної діяльності Національного університету «Львівська політехніка»; Одеський державний екологічний університет; Чернівецький факультет Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»; Міський центр екологічної інформації та культури (м. Миколаїв).

2

Мета проведення конференції полягала в окресленні наукових, методологічних, практичних і гуманітарних аспектів розвитку екологічної освіти, визначенні її напрямів, перспектив, змісту, технологій і форм.

3

У доповідях, які прозвучали на конференції представлено питання, що охоплюють такі проблеми: методологія, концептуальні основи, стан, перспективи розвитку екологічної освіти та освіти для сталого (збалансованого) розвитку в Україні; сучасна парадигма університетської екологічної освіти; реалії і перспективи підготовки фахівців-екологів у вищий школі; основні напрями, зміст, форми екологічної освіти і виховання; екологічна просвіта населення; розвиток молодіжного екологічного руху; взаємодія громадських і державних організацій з питань екологічної освіти і виховання; зарубіжний досвід екологічної освіти для сталого розвитку.

4

Учасники форуму обговорили питання науково-методичних засад природоохоронної освіти; місця освіти для сталого розвитку в концепціях і стратегіях переходу до сталого розвитку; місії університету в реалізації концепції екологічної освіти; нормативно-правове забезпечення підготовки фахівців-екологів; особливості підготовки та формування предметних компетенцій студентів-екологів; методів і форм екологічної просвіти населення та ін.

5

У роботі конференції взяли участь понад 80 науковців з близько 30 установ міст України: Києва, Львова, Вінниці, Донецька, Одеси, Чернівців, Чернігова, Харкова, Мелітополя, Миколаєва, Умані, Глухова, Запоріжжя, а також Мінську і Бресту (Республіка Білорусь) та ін.

6

Це був захід з центром уваги на дослідження, проектування стратегії розвитку, перспективних напрямів, оцінювання стану екологічної освіти у ХХІ столітті.

7

Учасники конференції:

  • вітають і підтримують інтелектуальні та інвестиційні зусилля щодо стимулювання розвитку екологічної освіти та виховання в Україні з метою пропаганди ідей гармонізації людини і природи на засадах сталого (збалансованого) розвитку;
  • вітають розвиток екологічної просвіти у діяльності природних парків та освітянських установах різних рівнів, що сприяє вихованню бережливого ставлення до природи, формуванню моральних цінностей, подолання споживацького способу життя, усвідомленню та розумінню зв’язку між природним середовищем та різноманітними аспектами культури місцевих громад;
  • підтримують розроблення навчальних програм, підручників, навчальних посібників і методичного забезпечення з екологічної освіти та освіти для сталого (збалансованого) розвитку; запровадження на каналах телебачення і радіо еколого-просвітницьких програм;
  • стурбовані станом державних фундаментальних і прикладних досліджень в галузі екологічної освіти, що нині здійснюється тільки на основі окремих наукових ініціатив;
  • вважають за необхідне впровадити підготовку спеціалістів, компетентних у питаннях управління та поводження з відходами виробництва та споживання на місцевому регіональному рівні;
  • вважають за актуальне і необхідне відповідно до Концепції екологічної освіти включення дисципліни «Основи екології» до переліку обов’язкових навчальних курсів освітніх установ усіх рівнів освіти і для усіх напрямів підготовки;
  • висловлюють доцільність відновити спецкурс «Філософські проблеми екології» у програмі підготовки спеціалістів у галузі екології;
  • підтримують створення умов для забезпечення неперервності екологічної освіти, інтеграції екологічної освіти, принципів збалансованого розвитку та охорони природи в навчальні програми з природничих, математичних і гуманітарних дисциплін освітніх установ усіх рівнів;
  • вважають за перспективне створення в Україні нової спеціальності «Екологічне правознавство» на базі напрямку 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», галузь знань «Природничі науки» (шифр – 0401); · пропонують на основі класифікатора професій – ДК 003:2010 та дієвої реалізації компетентнісного підходу до підготовки фахівців відповідних напрямів навчання, введення в перелік посад на особливо екологічно-небезпечних підприємствах МБК, ПЕК, АПК, НГК, об‘єктів – посад «еколог», «технік-еколог», «інженер з техногенного-екологічної безпеки».